Анатомічні особливості дитячого вуха та ще не повністю сформований імунітет роблять отит одним із найпоширеніших захворювань у дітей. Запалення може уражати зовнішнє, середнє або внутрішнє вухо, а перебіг буває гострим чи хронічним.
При несвоєчасному лікуванні можливі серйозні ускладнення: погіршення слуху, ураження лицьового нерва, поширення інфекції та інші небезпечні стани. Тому будь-які скарги дитини на біль у вусі або зниження слуху не варто ігнорувати.
Симптоми отиту
Основний прояв — біль. При зовнішньому отиті він посилюється при дотику до вушної раковини. При середньому або внутрішньому отиті біль може бути сильним, стріляючим або ниючим.
- підвищення температури;
- слабкість, дратівливість, поганий апетит;
- виділення з вуха;
- закладеність, шум або зниження слуху;
- запаморочення, нудота, порушення рівноваги при ураженні внутрішнього вуха.
Причини розвитку
Збудниками можуть бути бактерії, віруси або грибкові організми. Інфекція потрапляє у вушний канал ззовні або переходить із носоглотки, ротової порожнини чи інших ділянок організму.
До факторів ризику належать травми слухового проходу, переохолодження, ГРВІ, риніт, синусит, алергічні реакції, знижений імунітет, а також особливості будови слухової труби у дітей. Саме через коротшу та ширшу слухову трубу інфекція легше потрапляє з носоглотки до середнього вуха.
Коли звертатися до отоларинголога?
Показати дитину лікарю потрібно при болю у вусі, температурі, виділеннях, скаргах на шум або погіршення слуху, а також якщо дитина часто торкається вуха, плаче під час ковтання чи жування. Самолікування може погіршити перебіг хвороби.
Діагностика
Лікар проводить опитування батьків і огляд дитини. Для діагностики використовують отоскопію, ендоскопію, аудіометрію, лабораторні аналізи, а в складних випадках — комп’ютерну томографію. Це допомагає визначити тип запалення, ступінь ураження та ризик ускладнень.
Лікування
Тактика залежить від виду отиту, віку дитини, симптомів і результатів обстеження. Лікар може призначити місцеве лікування, протизапальні засоби, антибактеріальну терапію, санацію носоглотки та контроль слуху. Важливо довести лікування до кінця, навіть якщо біль зменшився.
